Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 29.03.2024, 03:47

Степанівка

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 41
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історична довідка

   Вперше в селі Степанівка почали навчати грамоті (читати, писати і рахувати) в Ярошевій хаті (хаті заможного селянина Панька Яроша). Але це не було постійне навчання, то не була школа в повному розумінні цього слова.

    Школа в с. Степанівка була відкрита 1(14 за  новий стилем) жовтня 1909 року з ініціативи і шефської підтримки Параскеви Сергіївни Уварової, дочки графа С.А. Уварова .

    Під час відкриття школи відбулося святкове богослужіння, в якому взяли участь 9 священників. У школі навчалося 55 хлопчиків і 13 дівчаток, це були діти заможних селян. Спершу школа була однокласна з дворічним терміном навчання. Клас був комбінований з двох груп. В перший рік навчання була  одна група, в якій навчалося 7 хлопчиків і 3 дівчинки, в подальшому було по дві групи. В школі вивчали Закон Божий, краснописаніє (каліграфію), азбуку і читання, арифметику (чотири дії), малювання і співи. Навчання тривало три роки. Третій клас вважався екзаменаційним. Але в основному закінчували лише 2 класи.

   Параскевія Уварова на великі церковні свята обов’ язково відвідувала Степанівську школу і роздавала подарунки всім учням. Особливо щедрі подарунки були в день Парасковії – 27 жовтня. Учні для гостей виконували церковні пісні і молитви. 

   Для школи було збудоване окреме приміщення. На утримання школи виділялося 600 рублів з казни та 150 рублів від громади. Школа складалась з двох частин: в одній знаходився клас, в другій жив учитель.  Першим і незмінним учителем аж до громадянської війни був  Аким Петрович Ковальчук, він мав звання  учитель початкових народних  училищ. Отримував жалування - 360 рублів і за навчання співу - 30 рублів(на рік), матеріально йому також допомагали батьки учнів школи. Законоучитель священник Леонід Качоровський отримував 60 рублів. При училищі 0,5 дес. землі спеціально відводилося для саду та городу .

   Зважаючи на численну єврейську громаду в селі Степанівка в к.ХІХ ст..- п.ХХст.  діяв "חדר" (хедер) –  в перекладі з івриту «кімната» -  початкова єврейська школа для хлопчиків. Приміщення цієї школи розташовувалося в центрі села. Ця школа була приватною, за навчання вчителю – «меламеду» - платили батьки хлопчика. " Меламед" від івритського "леламед" , що означає " навчати", тобто " меламед",це той , хто навчає.  

   Це була релігійна школа, світські предмети тут не вивчалися. Хоча з другої половини 19 століття «хедери» стають дещо реформованими - викладають не лише Тору, а й коментарі до неї. Незважаючи на те, що  школа була приватною, єврейська громада мала право контролювати навчання.

   Школа розміщувалася в приватному будинку, в якому проживав учитель. Як правило в одному приміщенні могли займатися декілька груп дітей:молодші (з 3-х років), середні (з 5-ти років), старші (з 8-ми років). 

  Описание: http://stepanivka.at.ua/stara_shkola_1.png   Коли в Новоград-Волинському повіті почали виникати двокласні та вищі початкові училища, в с.Степанівка в 1914 році було створено однокласне народне училище. На п.20-х років в селі працює 4-річна школа, яку очолює тов. Мельніченко, а також і хата –читальня. При ній в 1929 році створюється школа ліквідації неписьменності для дорослого населення. На протязі 1929-1931 рр.. будується нове приміщення школи, яка на той час вважалася типовою. Перший випуск у семирічній школі був у 1934 році.

    В роки Великої Вітчизняної війни школа продовжує працювати. Під час окупації німці призначають вчителя, який навчав дітей з Степанівки. Це навчання відрізнялося від попереднього: учні в школі крім шкільних предметів ще вивчали молитви та колядки. В 1943 році навчання в школі припиняється, в зв’язку з масовим вивезенням молоді на примусові роботи до Німеччини. Після визволення села в 1944 році навчання в школі було відновлено. За парти сіли не лише діти шкільного віку , але й «переростки» - молодь, що упродовж війни була позбавлена можливості навчатися.  Це була школа-«прогресивка». Учні отримували освіту 5-6 класів, а далі йшли навчатись в школи  смт.Ємільчине або в с.Сімаківки. З 1948 року школа стає знову неповно-середньою з семирічним терміном навчання. З др.п. 1940-х – на п.1950-х рр.. відновлюється робота вчителів Степанівської школи з неписьменним та малописьменним населенням села (жінки від 1935 р.н. до 55-річного віку, чоловіки від 1935 р.н. до 60-річного віку). У 1949 р. запроваджено загальну 7-річну освіту і нагородження учнів медалями. А подальше навчання у старших класах було платним (150 крб у рік). З 1953 р. в Україні було запроваджено обов’язкове семирічне навчання дітей шкільного віку. У грудні 1958 року Верховна Рада СРСР  ухвалила Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток народної освіти в СРСР». На підставі цього Закону замість 7-річної було організовано 8-річну школу, яка давала учням загальноосвітні та технічні знання.

    1 вересня 1954 року Степанівська школа стає середньою. Для учнів з інших сіл (Королівка, Ганнівка, Лебідь, Мокляки, Аполлонівка) з 1 лютого 1956 року починає працювати пришкільний інтернат,  роботу якого забезпечували два вихователі та повар. Контроль за учнями здійснювали також  класні керівники.

   Характерною ознакою навчально-виховного процесу була його заполітизованість  і мілітаризація. Політичне виховання здійснюється через піонерські та комсомольські організації. В школі діє піонерська дружина, яку  очолює старша піонервожата. Вона  веде журнал дружини, проводить семінари із загоновими вожатими, спільно з піонерами випускає стінні газети. Відзначення кращих учнів та вчителів відбувається: 22 квітня з нагоди дня народження  В.І.Леніна, 1 травня – дня міжнародної солідарності трудящих, 7 листопада – з нагоди річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції.

   Значна увага приділяється посиленню спортивно-масової роботи, традиційним стає проведення шкільних та районних спартакіад.  

   На протязі 1950-х років  учні школи надають допомогу місцевому колгоспу: приймають активну участь у висіванні кукурудзи. За літній період 1958 року  учні школи виробили більше 3000 трудоднів, зробивши біля 5000 виходів.

   В 1957 році Степанівська середня школа  випускає свої перші 10 класи ( А та Б), з загальною  кількістю  учнів - 49. В 1958 році випускається також два 10-х класи, в яких нараховувалось 47 учнів.

   1958-1959 н.р.  починають проводитися шкільні та районні олімпіади з математики і хімії.

   З метою зміцнення зв’язків між освітніми установами села Степанівки - школою та дитячими колгоспними яслами - з числа вчителів щороку на період літніх канікул призначається методист для допомоги вихователям ясел.

   Проводяться та стають традиційними огляди художньої самодіяльності школярів. Учні школи беруть активну участь у першотравневих демонстраціях, проводяться дитячі ранки.

   1 вересня 1959 року Степанівська середня школа отримує нову назву Степанівська загальноосвітня трудова політехнічна школа з виробничим навчанням. Головним завданням школи була  підготовка до праці. В загальноосвітній трудовій політехнічній школі навчання поєднувалося з працею. В школі вводиться самообслуговування класних приміщень для учнів 5-10класів (підбілювання стін в класних кімнатах, миття підлоги). Оскільки учні два дні на тиждень працювали на виробництві, то з метою виконання навчальної програми термін навчання подовжено на один рік. У зв’язку з цим 10-річну середню школу було перетворено в 11- річну. В 1962 році не було випуску учнів з 10 класу, так як вони були переведені в 11 клас.   У 1966 році відбувся випуск учнів відразу двох класів  -  10 і 11, школа знову перейшла на десятирічний термін навчання.

 

   З учнів 9  і 10 класів створюється навчальна допризовна група на чолі з військовим керівником. Формується юнацька добровільна пожежна дружина (учні 8-10 класів), яку очолює завгосп, санітарна дружина - заняття проводяться сільським фельдшером.  З метою покращення допризовної підготовки та набуття технічних знань у школі створюються воєнно-технічні гуртки : радіотехнічний, мотоциклетний, стрілецький.

   З вересня 1960 року розпочинається навчання допризовників, що не мають 8-ми річної освіти, за якими закріплюються вчителі і заняття мають проходити 4 рази на тиждень. Продовжується робота з навчання працюючої молоді (16-30 років) , яка не мала освіти 8 класів. При школі  починає діяти консультпункт для учнів – заочників (з жовтня 1962 року).

   Степанівська школа мала власне радіомовлення .У 1961 році  Ємільчинська сільгосптехніка передала школі радіостанцію типу «Урожай», яка використовувалась в навчально-демонстраційних цілях.

   Велика увага приділяється ідеологічній роботі - вивченню матеріалів з’їздів КПРС.  Особлива відповідальність покладалась на  секретаря комсомольської організації школи та місцевком профспілки, які мали контролювати вивчення цих матеріалів працівниками школи .

   З нагоди святкування 40-річчя Всесоюзної піонерської організації імені В.І.Леніна піонерською дружиною імені О.Кошового в школі створюється ленінська кімната, виготовляється альбом «Життя та діяльність Леніна».

   З метою зміцнення дружби учні школи  проводять листування з піонерами союзних республік та дітьми з інших країн, беруть участь в щорічному районному огляді туристично-краєзнавчої роботи шкіл району.

    Піонери беруть активну участь у житті країни: збирають металобрухт, макулатуру, ганчір’я, жолуді,вирощують кролів, курей і качок, кукурудзу.  Все це робиться під гаслом «Даёшь стране кукурузу и кролеводство!»Учні школи долучаються до боротьби з колорадським жуком. У 1965р. за день роботи на картопляному полі учень отримував 2 крб 15 коп.

   На п.70-х рр.. з метою поліпшення правового навчання і виховання створюється Рада школи з правового виховання , головою ради призначається вчитель історії і суспільствознавства. З другого півріччя 1974-1975 н.р. розпочинається вивчення основ радянського права. З метою поліпшення інтернаціонального виховання в школі створюється Клуб інтернаціональної дружби (КІД)- керівник вчитель іноземної мови. В жовтні 1974 року в школі проходять заходи на честь 30- річчя визволення України від фашистських загарбників.

   На протязі 1975-1978 н.рр.. в школі працює 10 класів, з яких один- класокомплект. У зв’язку з невеликою кількістю учнів 1 та 2 класи зводять в один класокомплект.

   Проводиться подальша робота з трудового навчання і виховання та професійної орієнтації. На базі ПМК-155 обладнано майстерню з обробки деревини на 10 місць, майстерню з обробки металу на 12 робочих місць. З метою  підготовки  механізаторів для сільського господарства призначається інструктор по сільськогосподарських машинах. Створена учнівська виробнича бригада, яка працює на навчально-дослідній ділянці, де є плодово-декоративний розсадник, парники, садок. З метою прищеплення поваги до сільськогосподарської праці створено кіноклуб «Молоді господарі землі».  Традиційною стає організація табору праці і відпочинку. Так у червні 1974 року при колгоспі «Зоря» діяв табір праці і відпочинку. Члени табору та керівники знаходились в наметовому містечку, харчувались за кошти колгоспу. За час, проведений в таборі, учнями  було оброблено 1.5 га моркви, 2 га огірків, було прополено більше 4 га льону, виконано ремонт току біля колгоспної комори площею79 кв.м. Агіткультбригада табору виступила з концертом перед воїнами-шефами.

    Активну участь прийняли учні школи у Всесоюзному двомісячнику (15.09 -15.11.1975 р.) по збору та здаванню металобрухту (6 т 80 кг) для будівництва БАМу.

   Велика увага приділяється в школі військовій підготовці,спортивно-масовій роботі. Присвоюються спортивні розряди учням школи з спортивної гімнастики, шашок, а також з стрільби, проводиться малий чемпіонат школи серед команд юних футболістів на приз клубу «Шкіряний м’яч». Учні школи приймають участь у обласній виставці учнівської творчості,  районних змаганнях  з бальних танців, районних змаганнях шкільних сандружин, з спортивного орієнтування, 5 – денних табірних зборах з ПВП, районному зльоті туристів-краєзнавців (команда забезпечується єдиною формою одягу з емблемою на рукаві, а також всім необхідним спорядженням),в  масових натуралістичних змаганнях. Проводяться екскурсії учнів школи до Києва, Житомира, Бреста, Хатині, Ленінграда, Шепетівки та ін.,  туристичні походи.

 

   У зв’язку із збільшенням кількості учнів у 1977 році розпочалося будівництво нового приміщення школи, яку будували всім селом. В 1978 році з ІІ чверті  навчання проводилося в новому приміщенні школи. Станом на 1 вересня 1979 року до 10 класу було зараховано 52 учні, було сформована 10-А і 10-Б класи.

   Для забезпечення нормального температурного режиму в приміщенні шкільного інтернату монтується система водяного опалення.  При школі працює група продовженого дня для учнів 1-5 класів, діє підготовча група для  дітей 6-річного віку (з1 лютого до 1 червня), так званий нульовий клас. Оплата праці проводиться згідно проведених годин та педставки правлінням колгоспу «Зоря». З 1 вересня 1981року  учні до 0 класу зараховуються  на цілий рік, а не на півріччя.

     

   З 1984 року відбувається перехід на 11-річний термін навчання у середній школі.  У 1986 році до 1-А класу були зараховані 17 учнів 6-річного віку, а до 1-Б класу 29 учнів 7-річного віку. Діти, які вступали до школи з 6-ти років, навчались 4 роки у початковій школі, а ті, які йшли з 7-ми років, навчались 3 роки( у 1989/1990 н.р. вони переходили з 3-го одразу до 5-го класу і тим самим вирівнювались в термінах навчання з 6-річками).

   На протязі 1980-х років в школі діє 11 кабінетів, музей(з 11.05.85р.до п.1990 р.), майстерня, спортзал, 13 гуртків і секцій, учні старших класів навчаються в Яблунецькому НВК. Учні школи займають призові місця на районних олімпіадах з англійської мови, географії. Приймають участь в обласних змаганнях по військово-прикладному багатоборству, районних змаганнях з волейболу, настільного тенісу,спортивної гімнастики, кульової стрільби, плавання,  футболу, шахів , у військово-спортивній  грі «Зірниця», художній самодіяльності.

   З метою оздоровлення влітку при школі організовується денний табір відпочинку для учнів початкових класів.  А для учнів 7-9 класів з метою організації відпочинку та залучення їх до суспільно-корисної праці діє табір праці і відпочинку. З 1989-1990 н.р. розпочинається щорічне масове оздоровлення учнів школи в Луганську, Одесі, Криму та ін.. – як категорії населення, що постраждала від аварії на ЧАЕС. Учні школи отримують безкоштовне висококалорійне харчування.

   На початку 1991-1992 н.р. після здобуття незалежності України відбуваються зміни в освіті. Учні школи починають вивчати історію України, припиняють своє існування піонерська та комсомольська організації школи. У 1993 та 1994 рр. учні 11 класу складають випускні іспити у вигляді тестування. А з 1995 р. – випускні  іспити проходять вже в усній та письмовій формі.

   Внаслідок погіршення економічної ситуації припиняють роботу кабінети української мови та літератури, англійської мови, початкової військової підготовки, фотогурток, гурток «Орнамент» та ін.. У 1995-1996 н.р. в школі діє лише 4 гуртки.

    З 1вересня 1995 року Степанівська середня школа стає Степанівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів.

   З метою активізації і підвищення авторитету шкільного самоврядування у вересні 2001 р. у школі створено шкільний парламент. Село СтепанівкаЄмільчинського району – звичайне поліське село, але вихованці Степанівської школи відомі далеко за межами рідного краю. Серед них можна відзначити Яценка Леоніда Петровича (академіка, член-кореспондента Академії наук України, директора Інституту фізики АН України), Маслія Бориса Петровича (кандидата технічних наук, професора, заступника Міністра економіки РФ 1997-2000),  Климчука Олега Володимировича (кандидата медичних наук), Василенка Миколи Бенедовича (директора художньої школи м.Дубно Рівненської області).

   В школі завжди працювали та працюють творчі вчителі. Довгий час працював вчителем трудового навчання Яценко Григорій Охрімович. Роботи його учнів були представлені на Всесоюзній виставці дитячої творчості в м.Києві. В 1962 році він створює духовий оркестр, який неодноразово був учасником і призером районних та обласних конкурсів. Учасники духового оркестру Войналович М.Й. закінчив Київську консерваторію, став диригентом (працює за кордоном), Кот Андрій Миколайович закінчив Житомирське культосвітнє училище (грає в президентському оркестрі).

   У 1980-х роках вчитель історії Дейнека Василь Макарович створив історико-краєзнавчий музей, який став відомий на всю область (на початку 1990-х музей розформовано через брак приміщення).

   Більше 45-ти років працювала в школі вчителем іноземної мови Соботович Лариса Олександрівна. Десятки учнів стали її послідовниками,  висококваліфікованими фахівцями з іноземних мов.

   Степанівська школа славиться спортивними досягненнями. Спортивна команда школи є неодноразовим переможцем обласних і районних змагань з різних видів спорту.  Велика заслуга вчителя фізичної культури Яценка Василя Григоровича – спеціаліста вищої категорії, відмінника освіти України, старшого вчителя, переможця районного конкурсу «Учитель року -2001».

   З 1 вересня 2000 року відбувся перехід на дванадцятибальну систему оцінювання.

   У 2014 році Степанівська ЗОШ І-ІІІступенів отримала титул «Школа року – 2014».

   Сьогодні в школі працює 26 педагогічних працівників, середній вік яких 44 роки. У школі навчається 123 учні.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Copyright Stepanivka.at.ua © 2024
    uCoz